Яблучне повидло варять із найменш цінних яблук або з падалиці. Однак повидло, приготоване із зовсім недостиглих яблук, навіть за додавання цукру, має дуже кислий і гіркий смак. Тому такі яблука не слід додавати. Для варіння повидла вживають переважно зрілі плоди.
Яблука на повидло сортують, вирізають пошкоджені частини, найдрібніші залишають цілими, а більші залежно від розміру ріжуть навпіл або на чотири частини. Потім їх тушкують у каструлі або казані, додаючи невелику кількість води. Після того як яблука розваряться до м’якості, їх протирають через дрібне сито, на якому залишаються насіннєві гнізда і насіння, шкірка та інші неїстівні частини.
Отримане пюре уварюють у каструлі, а більші партії – у казані. Роблять це так само, як під час отримання повидла зі слив.
Яблучне повидло в усіх випадках слід дещо підсолодити. У повидло з кислих плодів кладуть більше цукру. Яблучне повидло уварюється швидше, ніж сливове, оскільки яблука багатші на пектинові речовини. Але яблучне повидло, уварене такою самою мірою, як повидло зі слив, містить майже в 2 рази менше цукру і не забезпечує збереження продукту від цвілевих і дріжджових грибів. У зв’язку з цим на 100 кілограмів яблук необхідно залежно від їхньої кислотності додавати 6-8 кілограмів цукру, або 60–80 грамів цукру на 1 кілограм яблук.
Цукор кладуть наприкінці варіння. Частину його можна покласти й дещо раніше, щоб не допустити пригорання повидла. Порівняно з повидлом зі слив яблучне треба уварювати довше, якщо воно призначене для тривалого зберігання.
Повидло, яке одразу ж буде вживатися в їжу, немає потреби сильно уварювати.
Зі 100 кілограмів сирих яблук отримують 20-25 кілограмів повидла.
У скляні банки або інший посуд повидло заливають у гарячому вигляді, стежачи за тим, щоб воно утворило на поверхні тверду скоринку. У разі тривалого зберігання зверху повидла після його охолодження наливають парафін і обв’язують посуд складеним удвічі целофановим папером.