Березовий сік, або березовиця, як його називають у народі, – дуже цінний продукт, що благотворно впливає на весь організм людини. Не дарма на Русі завжди так любили й шанували білостовбурне дерево, присвячуючи йому так багато душевних пісень і віршів.
Точний період виділення березового соку встановити важко, бо воно залежить від погодних умов. Наприклад, якщо під час березневої відлиги сік уже почав текти, і несподівано вдарили морози, він може на якийсь час припинити виділятися. Однак, як правило, сік починає бігти, коли тане сніг і набухають бруньки, приблизно в середині березня. Збирати сік припиняють, коли вже розпускається листя, у другій половині квітня.
Наскільки мені вдалося з’ясувати, дозволу для збору березового соку не потрібно, якщо одна людина бере не більше 50 літрів. Збирати “березові сльози” потрібно тільки в екологічно чистих лісах, тому що дерево здатне вбирати шкідливі речовини і вихлопні гази.
Найкраще вибрати березу, діаметр якої не менше 20 см, з добре розвиненою кроною. На відстані 20 см від землі в стовбурі дерева акуратно проробляють маленький отвір. Важливо знати, що здебільшого сік іде в поверхневому шарі між корою і деревиною, тому глибоку дірку робити зовсім не потрібно. У зроблений отвір або під ним прикріплюють лоток із берести чи інше напівкругле пристосування, по якому стікатиме сік. Жолобок має бути спрямований у пляшку, банку або пакет.
Найкращим часом для збору соку вважається проміжок між 12 і 18 годинами, коли він тече найсильніше. Від діаметра дерева залежить кількість отворів, які можна зробити: якщо 20-25 см – то тільки один, за об’єму 25-35 см – два, за 35-40 – три, а якщо діаметр понад 40 см – допустимо зробити чотири отвори.
Після того, як зберете сік, не забудьте допомогти дереву одужати: потрібно щільно закрити отвір воском, пробкою або мохом, щоб у стовбур не потрапили бактерії, які можуть нести серйозну загрозу для життя дерева. Зберігати березовий сік можна в холодильнику трохи більше 2 діб.
Медичні дослідження показали, що вживання хоча б однієї склянки на день протягом 2-3 тижнів (оптимально випивати тричі на день по склянці за півгодини до їди) допоможе організмові впоратися з весняною слабкістю, авітамінозом, неуважністю, втомою та депресією. Протипоказаний березовий сік тим, у кого алергія на пилок берези.
У березовому соку містяться органічні кислоти, дубильні речовини, мінеральні речовини, залізо, калій, кальцій, глюкоза, фруктоза, фітонциди. Вживання березового соку сприяє розщепленню каменів у сечовому міхурі та нирках, очищенню крові, посиленню обмінних процесів. Корисно пити сік і в разі виразки шлунка, захворювань печінки, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, зниженої кислотності, радикуліту, ревматизму, артриту, бронхіту, туберкульозу, цинги, головного болю та венеричних захворювань.
До того ж березовий сік підвищує опірність організму до застудних, інфекційних та алергійних захворювань, чинить глистогінну, сечогінну, протипухлинну дію. Також соком берези корисно протирати шкіру в разі екзем, вугрів, зволоження й очищення сухої шкіри. Дуже добре нанести на шкіру обличчя таку маску: змішати 1 ст. л. сметани з 2 ст. л. березового соку та 1 ч. л. меду. Тримати таку маску потрібно близько 15 хвилин, змити прохолодною водою, шкіра після неї набуде красивого матового відтінку.
А ще березовим соком корисно мити волосся в разі лупи, для посилення його росту та появи блиску й м’якості (ту саму властивість має настій березового листя).
Щоб зберегти березовий сік, з нього готують квас: нагрівають до 35 градусів, додають по 15-20 г дріжджів і 3 родзинки на 1 літр, за смаком можна додати лимонну цедру. Після цього банку або пляшку щільно закривають і залишають на 1-2 тижні. Вийде дуже смачний, газований напій, що бадьорить!
Квас можна приготувати дещо по-іншому: до 10 л березового соку додають сік 4 лимонів, 50 г дріжджів, 30 г меду чи цукру, родзинки з розрахунку 2-3 штучки на пляшку. Розлити по пляшках і тримати 1-2 тижні в темному прохолодному місці. В описаних вище випадках квас може бути готовий уже через 5 днів, але від того, що він простоїть довше, напій не зіпсується: його можна зберегти на все літо.
Наші пращури пили березовицю і перебродившою в бочках без додавання цукру – це був традиційний слабоалкогольний напій на російських застіллях. Можна настоювати березовий сік на сухофруктах, у банці, прикритій марлею, теж приблизно 2 тижні. А ще можна додавати в “березові сльози” сік ягід, настоювати їх на травах, загалом, використовуйте на здоров’я цей чудовий весняний подарунок природи!