Заливка: 500 мл води, 500 мл 6% оцту, 2 кг цукру, 1 шматочок кори кориці, 8-10 бутонів гвоздики, сіль.
Груші очистити від шкірки, залити ключовою водою, покласти в каструлю трохи цукру (із загальної кількості) або меду, варити майже до м’якості, відкинути на друшляк, облити холодною водою.
Оцет закип’ятити з цукром, корицею, гвоздикою та сіллю. Опустити в цей маринад груші, варити на сильному вогні, щоб скипіли кілька разів. Вилити в інший посуд. Коли груші простим охолонуть, перекласти їх у банки і зберігати в холодному місці.
1 кг груш, 200 г меду, лимонної кислоти.
Тверді зрілі груші очистити, розрізати на четвертинки, видалити серцевину та нарізати кубиками. Підготовлені груші полити розчином лимонної кислоти (1 год, ложка кислоти на 5 ст. ложок води). Можна використати і лимонний сік.
Мед розігріти, довести до кипіння. Невеликими порціями класти груші в мед та варити на слабкому вогні 3-5 хв. Після цього витягти груші, перекласти в сухі банки, закупорити і перевернути догори дном до повного остигання.
Як правило, сидр з одних груш не готують, тому що сік із цих плодів містить мало кислоти та має нехарактерний смак. Сік, віджатий зі свіжих груш, швидко темніє, погано самоочищається, і сидр з нього як на смак, так і на вигляд виходить малопривабливим. Тому обробку соку необхідно по можливості прискорити.
Кислотність соку регулюють додаванням дикорослих груш (10-20 відсотків загальної ваги); це, крім того, пом’якшує терпкий смак сидру і робить його світлим.
Читати далі…
Для отримання пасти з яблук або груш застосовують ті ж рецепти, якими користуються при виготовленні мармеладу та повидла з тих самих плодів.
Читати далі…
Повидло з груш має кращий смак і має більший успіх, ніж яблучне.
Переробка груш на повидло має велике значення, особливо для любителів-садівників, тому що при цьому використовуються як падалиця, так і перестиглі плоди, що швидко псуються.
Читати далі…
З однієї лише груші важко отримати гарний мармелад, оскільки плоди її бідні на пектин. Тому грушу використовують як домішка до інших кисліших плодів з високим вмістом пектинових речовин.
• 2 кг груш
• 1,2 л яблучного соку
Груші вимити, очистити від шкірки і серцевини (якщо великі плоди, розрізати їх на кілька частин), укласти в трилітрову банку. Прокип’ятити сік яблучний, залити їм груші, витримати 5 хв і злити сік, ще раз довести його до кипіння і знову залити груші. Банки одразу ж закатати кришками. Для покращення смаку в яблучний сік можна додати 300 г меду чи цукрового піску. У банки з грушами можна додати ягоди брусниці або журавлини.
Для сушіння відбирають не зовсім зрілі, але вже починають жовтіти груші. Найкраще підходять для цієї мети літні сорти з невеликими плодами.
На відміну від яблук груші не слід очищати від шкірки, так само немає необхідності вирізати у них серцевину: менш грубі клітини навколо серцевини надають сушеним грушам присмак фіг. Очищають лише плоди з жорсткою та грубою шкіркою. Дрібну грушу сушать повністю разом із плодоніжками.
Читати далі…
Найчастіше цукати готують із груш, очищених від шкірки та розрізаних на половинки.
Підготовку плодів до зацукровування роблять так само, як і для компотів. Груші варять не менше 10 хвилин, поки вони не стануть м’якими і не легко зісковзувати з голки.
При варінні плодам можна надати світліше забарвлення, додаючи 10 г лимонпої кислоти на 1 літр води.
Читати далі…
Плоди високоякісних сортів груш не можна довго зберігати у свіжому вигляді, тому їх використовують для сушіння та приготування компотів. Консервувати можна всі сорти груш та у різних стадіях зрілості. Однак найкраще підходять для цієї мети зріліші плоди, які містять більше цукру та ароматичних та смакових речовин. Залежно від ступеня зрілості плодів та його обробки до укладання банки розрізняють кілька способів приготування компотів.
Читати далі…