Рецепт:
1 кг тертого хрону
80 г цукру
40 г солі
40 г оцтової есенції
80 мл води
Читати далі…
Про цілющу користь яблучного оцту чули багато, і попит на нього стійко тримається, а про цілющі властивості ягідних оцтів і оцтах, настояних на травах, мало хто знає. Ягідні оцти зберігаються довше, ніж яблучний оцет. Трави, якими ми збагачуємо оцти, екстрагуються в оцті та віддають йому всі свої аромати та цілющі властивості. Приготувати оцет у домашніх умовах неважко. Переглядаючи старовинні кулінарні книги, можна переконатися, що наші предки розуміли толк в оцті, готували його з різних продуктів і також додавали до нього трави. Фруктовий оцет як харчовий продукт використовується для приготування напоїв, для підкислення щей, борщів, для заправки салатів та вінегретів, для приготування соусів та майонезів, для консервування овочів та фруктів. Напій, виготовлений з 1 ст. ложки фруктового оцту та 1 склянки води, корисний засіб при застудних захворюваннях.
Читати далі…
Згадки про ароматичні рослини та їх використання у кулінарії ми знаходимо у писемних пам’ятках китайської культури, датованих третім тисячоліттям до нашої ери. Давньоєгипетські рецепти, що збереглися на папірусах і відносяться до середини другого тисячоліття до нашої ери, наказували, готуючи ту чи іншу страву, додавати аніс, гірчичне насіння, кмин, коріандр, м’яту, полин, корицю та шафран. Глиняні таблички з клинописом свідчать, що шумери в Месопотамії вирощували фенхель, кмин, коріандр, шафран і чебрець, а древні індійці були вже знайомі з кардамоном, куркумою, гвоздикою, мускатним горіхом, чорним перцем і корицею.
Багато відомостей дійшло до нас і з античної Греції завдяки уславленому Гіппократу, якого називають батьком медицини, і філософу-природознавцю Теофрасту. Про кухню Стародавнього Риму ми дізнаємося з праць Плінія. Тож, як свідчить історія, прянощі давно служать людям.
У наш час вони набувають все більшої популярності. Їх майстерне вживання неодмінна якість кожного гарного кухаря.
Читати далі…